Четвер, 28.03.2024, 11:52
Вітаю Вас Гость
МЕНЮ САЙТУ
КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
КОРИСНІ РЕСУРСИ

Плисенко Артем Михайлович

Плисенко Артем Михайлович - сапер 51-го гвардійського окремого саперного батальйону 13-го гвардійського стрілецького корпусу 2-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту, гвардії рядовий. Народився в 1898 році в селі Нескучне нині Великоновосілківського району Донецької області України в сім'ї селянина. Українець. Освіта початкова.
Служив у царській армії. Учасник Першої світової війни. Учасник Громадянської війни. Особливо відзначився в боях на Перекопі. Заслужив подяку особисто від командувача М. В. Фрунзе. Після демобілізації повернувся в рідне село. У роки колективізації вступив в колгосп, де і працював до війни.

У Червону Армію призваний Великоновосілківським РВК Донецької області в жовтні 1943 року. Учасник Великої Вітчизняної війни з жовтня 1943 року. Брав участь у визволенні Криму від німецько-фашистських загарбників. У битві за Севастополь він робив проходи в мінних полях для наступаючих радянських піхотинців і танкістів, підривав оборонні споруди противника. В одному з лістків-«блискавок», що передавалися в ті дні з окопу в окоп, розповідалося про сміливих і самовідданих діях рядового Артема Плисенко. Командування нагородило його за відвагу при штурмі Перекопу і Севастополя орденами Червоного Прапора і Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Після розгрому гітлерівців у Криму 51-й окремий саперний батальйон, в якому служив А. М. Плисенко, був перекинутий в Прибалтику. На початку жовтня 1944 року командування поставило завдання захопити міст через річку Кражанте в районі міста Кельме (Литва). У десантну групу добровольців увійшли п'ять саперів, в числі яких був і А. М. Плисенко. Обхідними шляхами два танка з десантниками на броні в ніч на 6 жовтня вийшли до річки. Раптовим ударом охорона мосту була знищена. А. М. Плисенко обстежив міст, знешкодив ворожі фугаси. Інші десантники в цей час замінували підступи до мосту, окопалися самі, вкрили танки в капонірах. Підготовка до оборони моста не була марною. Незабаром на підході до мосту з'явилося якесь підрозділ гітлерівців з числа відступаючих. Шквальний вогонь десантників змусив їх згорнути на путівець. Потім із заходу, з боку міста Кельме з'явилося два самохідні гармати і до сорока гітлерівців. Ведучи інтенсивний вогонь по обороняли міст, вони рушили в атаку. Перший натиск противника відбили, але і самі зазнали втрат. Тяжко поранило командира саперного відділення сержанта Бак’янова і командира танкового взводу лейтенанта Байдукова. Заклинило знаряддя на одному танку. Але десантники не здригнулися. В командування загоном вступив Артем Плисенко, як найдосвідченіший боєць. Бій тривав. Коли замовк наш кулемет, А. М. Плисенко миттєво кинувся туди. Побачив, що кулеметник поранений і лежить без свідомості. Обережно поклав товариша на дно окопу, а сам, відтягнувши кулемет на нову вогневу позицію, вдарив влучними чергами по гітлерівцям. Фашисти, які піднялися було в атаку, знову залягли. Одинадцять разів кидався противник в атаку на захисників моста і кожен раз змушений був відкочуватися назад. Шістнадцять довгих годин боролися десять наших десантників на чолі з Артемом Плисенко. Ворог так і не зміг захопити переправу. Підоспілі радянські війська пройшли по мосту, з ходу увірвалися в місто Кельме.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії рядовому Плисенко Артему Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Але не судилося відважному сапери отримати вищі нагороди Батьківщини: орден Леніна і медаль «Золота Зірка». Під напором радянських військ ворог відступав з території Литви. А. М. Плисенко вже бився на Кенигсбергському напрямку. Недалеко від Тапіа (нині місто Гвардійськ Калінінградської області) гітлерівці пішли в контратаку. Сапери-гвардійці прямо під їх вогнем встановлювали протитанкові міни. Часто їм доводилося братися за автомати. В одній такій лютій сутичці з фашистськими піхотинцями Артем Плисенко був смертельно поранений, а через кілька днів - 22 квітня 1945 помер в медсанбаті.

Похований у братській могилі в місті Гвардійськ Калінінградської області. Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями.
Ім'ям Героя Радянського Союзу А. М. Плисенко названі вулиці в місті Гвардійськ і в селі Нескучне.

 

 
 

 

НАШ ЧАС
МИ У FACEBOOK
ПОШУК
ПОГОДА
СТАТИСТИКА

Всего: 322
Новых за месяц: 1
Новых за неделю: 0
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0

Пользователей 301
Проверенных: 0
Модераторов: 12
Админов: 4

129 193

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс цитирования
ВХІД
INTRO Design © 2024