Последняя пятница мая в этом году выдалась на редкость капризной в плане погоды. Ночью прошел ливень, с утра выглянуло солнце, а перед самым началом Последнего Звонка снова закапал дождь. Поэтому мероприятие было решено перенести в помещение. И, стоит затметить, дождь не стал помехой празднику. А праздник в этот раз был не совсем обычный. Так случилось, что в этом году у нас не было выпускного класса, поэтому сценарий Последнего Звонка был построен несколько иначе, в форме творческого отчета за минувший учебный год. Дети показывали свои лучшие художественные номера, вспоминали свои победы в районных конкурсах, и, конечно же, получали грамоты за свои учебные и творческие достижения. В завершение ученики 1 класса дали последний звонок.
Сообщение отредактировал Anna_Anatoliyivna - Четвер, 04.06.2015, 17:47
3 червня 2015 року учні та вчителі Нескучненської школи відвідали СТРАУСИНУ ФЕРМУ, яка знаходиться у Великій Новосілці. Ми побачили багато екзотичних тварин та птахів: білочок, нутрій, різнобарвних павлінів та фазанів, австралійських та африканських страусів. А африканського красеня ми навіть трохи підгодували!
Наступного дня, 4 червня 2015 року, учні 1-4 класів Нескучненської школи завітали до РАЙОННОЇ ДИТЯЧОЇ БІБЛІОТЕКИ. Діти із задоволенням розглядали яскраві стенди та виставки, гортали дитячі газети та журнали, а потім взяли участь у казковій вікторині.
Конкурс LOVEDONbas! Покажіть світу Донбас, який він полюбить!
У травні 2015 року Українська Миротворча Школа і Громадське Телебачення Донбасу проводили конкурс на краще фото, відео та есе про привабливий Донбас. В конкурсі мали взяти участь мешканці Донецької та Луганської областей, а також люди, які народилися і жили там, але зараз живуть в інших місцях. Головний девіз конкурсу: "Покажіть людям Донбас, який ви самі любите, і який можуть полюбити мешканці України та всього світу".
Село Нескучне теж не лишилось осторонь цього заходу; в конкурсі взяв участь відеоролик “Нескучне. Мальовничий куточок України” (автори: С.Н. Глушко та І. Л. Авілов). Але найприємніше те, що цей міні-фільм став переможцем конкурсу "LOVEDonbas" в номінації "Відео"! Такий собі невеличкий подарунок рідній школі до майбутьнього ювілею. Докладніше про конкурс можна дізнатися тут.
Нарешті дочекалися…Ще кілька хвилин – і ми, учні та вчителі Нескучненської школи, вийдемо з потяга «Запоріжжя – Львів» на славетну звичаями, відомими людьми, українською культурою Бущину…
Запросили нас на відпочинок волонтери громадського об’єднання при Буській районній раді за підтримки волонтерської організації Великоновосілківського району, які відгукнулися на започаткований рух «Схід і захід разом».
Ми (двадцятеро учнів та два педагоги) розмістилися в гуртожитку Буської гімназії ім. Є. Петрушевича. Наша група побувала в мальовничих куточках Львівщини та дізналася чимало цікавого. Кожен новий день був насичений зустрічами, екскурсіями, конкурсами, розвагами… Музеї давнього Львова, його вузенькі вулички, вимощені стародавньою бруківкою та прикрашені безліччю квітів, архітектура не можуть не захоплювати. Від них віє історією, силою та міццю наших предків, які відважно боронили рідну землю. Чи можна встояти від пахощів львівської кави, гарячого шоколаду? А ми все це у Львові спробували!
Відвідали замки «Золотої підкови»: Олеський, Підгорецький, Золочівський. Побували в розпліднику пошукових собак військової частини Золочева, на Підлиській горі, де височить Хрест в пам’ять про Галицького Будителя Маркіяна Шашкевича, на Личаківському цвинтарі, у Високому замку, Шевченківському гаї, музеї зброї «Арсенал», Музеї визвольної боротьби українського народу, палаці Потоцького, музеї-садибі М. Шашкевича, Святоуспенській унівській лаврі, храмах Львова… Як же там було чудово!
В один із днів нас запросили в місцевий будинок культури (там його називають «Народний дім») на концерт пам’яті композитора Ігоря Білозіра. Потім – у родинний музей Грушицьких «Народна скарбничка», господиня якого пані Ганна подарувала нам рушник орнаменту Львівщини.
Усім запам’яталася зустріч з членами дитячої організації «Пласт». Наші однолітки багато розповідали про пластунів, а потім ми разом співали пісні, грали в різноманітні ігри. Щире спілкування затяглася майже до півночі. А наступного дня ми вже від’їжджали. Нові друзі прийшли проводжати нас. Додому ми везли багато подарунків, сувенірів рідним.
Ось і пролетіли 10 днів у Буську. Ми на пероні м. Красне. Додому зовсім не хочеться, дехто навіть заплакав від суму. Нас проводжали наші щоденні опікуни, які з нами були всюди – Андрій Олегович і Галина Ярославівна Кузьми, їхній синочок Давидик. Фото на пам’ять зробив Мирослав Тимчишин – наш постійний кореспондент, фотограф, проводжатий, мешканець Буська і наш друг. Ось і потяг…
Наостанок хочемо сказати: «Дякуємо!» всім причетним до організації цієї поїздки за можливість побачити красу своєї Батьківщини.
СХІД І ЗАХІД РАЗОМ!
Учасники поїздки, учні Нескучненської школи, Ліля Меліхова, Аня Кошман, Костя Усик, Кирило Папазов, Юлія Срайко та ще 15 осіб.
