ДІЄПРИСЛІВНИК Дієприслівник- це незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, пояснюючи в реченні основне дієслово- присудок і відповідає на питання що роблячи?що зробивши? (засипаючи, схопивши, читаючи). СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА У реченні дієприслівник пов’язується з тим іменником, що й дієслово- присудок, і виступає у ролі обставини часу, причини, мети, умови чи способу дії Дієприслівник разом із залежними від нього словами створює дієприслівниковий зворот. Дієприслівниковий зворот у реченні виступає обставиною (Пірнувши у пітьму і безодню небуття, Олексій зосередився).За більшістю ознак дієприслівник відносять до дієслівних форм .ІНШІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:
керує іменником або займенником (працюючи з ними; їдучі машиною);
утворюється від дієслівних основ (прийти®прийшовши);
зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний: посміхнувся®посміхнувшись; недоконаний: посміхався®посміхаючись);
має з дієсловом близьке значення (ідучи дорогою- йти дорогою).
З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:
не змінюється;
у реченні виступає обставиною (Всі принишкли, вслухаючись у тишу).
Вивчити теоретичний матеріал
Сообщение отредактировал Anna_Anatoliyivna - Вівторок, 19.01.2021, 22:51
