характеризувати основні явища економічного та політичного життя в українських землях у складі Російської імперії (1907-1914 рр.); з’ясувати особливості проведення аграрної реформи в різних регіонах України; показати ставлення до реформи різних верств суспільства;розвивати вміння аналізувати історичний матеріал, робити власні висновки; виховувати в учнів інтерес до вітчизняної історії як складової загальноєвропейської історії.
Основні дати:9листопада1906-1911рр. - Столипінська аграрна реформа;1908р. - утворення Товариства українських поступовців (ТУП);1910р. - циркуляр Столипіна про заборону діяльності «інородцям»;1911-1913рр.– «справа Бейліса».
Основні поняття та терміни: столипінськааграрнареформа,хутір,відруб,антисемітизм,«справаБейліса»,шовінізм.
1. Яка подія стала початком революції 1905–1907рр.? 2. Коли відбулось повстання на панцернику «Броненосець Потьомкін»? 3. Що передбачав Маніфест17 жовтня 1905 року? 4. Що вам відомо про Сорочинську Трагедію? 5. Хто такий П. Шмідт? 6. Як називалась перша в Російській імперії україномовнагазета? 7. Коли почала виходити газета «Рада»? 7. Якою була діяльність українських депутатів І та ІІ Державних Дум? 8. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року?
Запитання. Які зміни передбачала Столипінська реформа?
Результатиреформи: Позитивнінаслідки:
Негативнінаслідки:
2. Посилення національного гніту в1907–1914 рр. «Справа Бейліса».
Роботазпоняттями.
Шовінізм – це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншою.
Антисемітизм – негативне ставлення до євреїв.
3. Український політичний і національно-культурний рухи в 1907–1914 роках.
Робота з документом.
Учасник подій про зростання антиукраїнських настроїв. Євген Чикаленко.
Запитання.Що таке шовінізм? Хто такі чорносотенці?
Мозковий штурм.1. Коли розпочалась Столипінська аграрна реформа? 2. Що таке відруб? 3. Що таке хутір? 4. Коли був виданий циркуляр Столипіна? 5. Охарактеризуйте «Справу Бейліса». 6. Що таке ТУП? Яку мету мали члени товариства? 7. Хто такі чорносотенці?
Домашнє завдання:
1. Опрацювати § 25.
2. Завдання 4 (ст. 218)
3. На основі схеми підготуйте доповідь «Столипінська аграрна реформа».
Тема: « Міжнародні відносини наприкінці XIX- початку XX ст.»
на засадах компетентсніного підходу навчити розрізняти на історичній карті колоніальні володіння та сфери впливу колоніальний держав, країни Троїстого союзу та Антанти, характеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині 19 – початку 20 ст, пояснювати причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку 20 ст., створення військово-політичних блоків, визначати наслідки боротьби європейських держав за переділ світу, пояснити поняття «військово-політичний союз», «гонка озброєнь», виховувати інтерес до всесвітньої історії та плекати відчуття патріотизму.
Бесіда:
1.Як війни за іспанську й австрійську спадщину (перша половинаXVШ ст.) змінили співвідношення сил на міжнародній арені Європи? 2.Які події призвели до ліквідації Речі Посполитої? Які європейські держави виявляли найбільший інтерес до Польщі?
План:
1. Утворення Троїстого союзу та Антанти.
2.Початок боротьби за переділ колоніального світу.
3. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку XX ст.
4. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій на межі XIX-XX ст.
Словничок:
Військово-політичний союз (блок) - союз або угода держав з метою спільних дій для досягнення політичних, економічних і військових цілей.
Троїстий союз -військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія, який утворився в 1879-1882 рр. і був спрямований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії.
Антанта (з фр. згода) —військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, який сформувався впродовж 1904-1907 рр. для боротьби з Троїстим союзом. Англо-французький договір мав на меті врегулювання територіальних суперечок і зміцнення співпраці проти передбачуваної загрози від Німеччини. Велика Британія поширила свій вплив на Єгипет, а Франція — на Марокко. Що ж до англо-російського договору, то переговори між Великою Британією та Росією розпочалися в 1903 р., і через чотири роки суперництво між державами поступилося взаєморозумінню. Поразка Росії у війні проти Японії заспокоїла Англію щодо російських апетитів на Далекому Сході, а на Балканах, де Англія вже давно протистояла поширенню російського впливу, споруджена німцями стратегічна залізниця Берлін-Багдад, що проходила через Константинополь (нині Стамбул), блокувала наміри Росії контролювати чорноморські протоки Босфор і Дарданелли. Отже, два давні райони, що були «яблуком розбрату» між Британією та Росією, більше не турбували англійців. У серпні 1907 р. між Росією та Великою Британією було досягнуто домовленості щодо розподілу інтересів в Афганістані та Персії (сучасний Іран); Тибет передали під управління Китаю. У результаті утворення Троїстого союзу й Антанти Європою пролягла невидима «лінія ворожнечі» між найбільшими європейськими державами.
Початок боротьби за переділ колоніального світу
Робота з джерелом: Ознайомтеся з повідомленням німецького посланника й визначте, чому промову Вільгельма II Франція вважала провокаційною. Чи мала, на Вашу думку, Франція підстави почуватися приниженою через промову німецького імператора? «Його Величність відзначив, що він розглядає султана як правителя вільної й незалежної імперії, яка не підлягає жодному іноземному контролю; усе, чого він бажає, щоб Німеччина мала тут такі ж пільги в торгівлі, як і інші країни, і що надалі він воліє вести переговори безпосередньо із султаном...» З повідомлення фон Шоена до міністерства закордонних справ Німеччини (http://www.lib.byu.edu/~rdh/wwi/1914m/morocco.html)
Боснійська криза.
Друга марокканська криза 1911 р
Італія й Тріполі.
Балканські війни 1912-1913 рр.
Перша балканська війна розпочалася в листопаді 1912 р.
Крапку у війні поставив Лондонський мирний договір(травень 1913 р.). Під контролем Османської імперії залишилися Константинополь і Босфор. Решта її володінь у Європі були поділені між чотирма членами ліги. Однак договір не гарантував миру.
Розпочалася друга балканська війна у червні-липні 1913 р. Згідно з Бухарестським мирним договором (серпень 1913 р.), Македонія була поділена між Грецією та Сербією. Греки отримали також о. Крит. Румунії дісталася частина болгарської провінції Добруджа; болгари мусили відмовитися від Адріанополя (нині м. Едирне в Туреччині).
Між Троїстим союзом та Антантою набирала обертів гонка озброєнь.
Україна в геополітичних планах Російської, Німецькоїта Австро-Угорської імперій на межі ХІХ-ХХ ст.
Оскільки в період «довгого» XIX ст. українська націябула позбавлена власної державності, Україна стала об’єктом, а не рівноправним учасником міжнародних відносин. «Українську карту» у різний час намагалися розіграти Росія (яка вважала загарбані українські землі «своїми»), Німеччина та Австро-Угорщина. Менше опікувались «українським питанням» Велика Британія та Франція.
Гонка озброєнь - прискорене накопичення запасів зброї та військової техніки; якісне й кількісне суперництво у військовій силі між країнами, які протистоять одна одній.
1. Поясніть історичні поняття «військово-політичний союз», «гонка озброєнь».
2.Опишіть процес створення Троїстого союзу й Антанти. У чому полягали основні суперечності між цими союзами?
3. Чому провідні країни світу вели боротьбу за володіння колоніями? Який континент був епіцентром цієї боротьби?
4. Які статистичні дані Ви можете навести на підтвердження думки, що на початок ХХ ст. провідні колоніальні держави завершили територіальний поділ світу?
5.Використовуючи історичну карту атласу, охарактеризуйте причини й природу основних міжнародних криз і конфліктів на початку ХХ ст.
Актуалізація предметних компетентностей:Пригадайте, як починалася «холодна війна». Хто був її ініціатором?
1. Причини та періоди «холодної війни».
«Холодна війна» мала як внутрішні, так і зовнішні причини.
До внутрішніх причин належать: зростання впливу військовиків та представників спецслужб на внутрішньо- та зовнішньополітичний курс США та СРСР; мілітаризація економіки, що сталася зароки Другої світової війни (створення військово-промислового комплексу) в обох цих державах;пошук зовнішньополітичного «ворога» як засіб консолідації суспільства як в СРСР, так і в США.
До зовнішніх причин належать: перетворення СРСР і США на наддержави і виникнення між ними гострих протиріч із питань повоєнного устрою світу; установлення радянської моделі суспільства в країнах Східної Європи і протидія цьому процесу з боку Великої Британії і США; боротьба за «сфери впливу» між СРСР і США в різних регіонах світу; цивілізаційне протистояння культур Сходу і Заходу. «Холодна війна» перетворилась на протистояння військово-політичних блоків, у першу чергу НАТО й ОВД, у Європі та інших регіонах світу. Проте «холодна війна» охопила не тільки сфери, прямо чи опосередковано пов’язані з виробництвом озброєння. Вона дістала широкий вияв навіть у спорті, де нагороди почали розглядатися як ознака переваги однієї суспільної формації над іншою. Сполучені Штати і деякі країни Західної Європи у 1980 р. вдалися до бойкоту Олімпійських ігор, що проводилися в Москві. У відповідь СРСР і країни Східної Європи бойкотували Олімпіаду 1984 р. у Лос-Анджелесі. Протистояння охопило публіцистику, живопис, кінематограф і навіть комп’ютерні ігри, що призвело до появи специфічних культових персонажів на зразок Джеймса Бонда та Рембо.
2. Прояви міжнародної напруженості.
1) Берлінська криза. Першою серйозною сутичкою в Європі стала так звана «берлінська криза». Вона виникла 1948 р. після того, як американці в односторонньому порядку відмовилися від узгодженого раніше між союзниками по антигітлерівській коаліції чотиристороннього плану управління окупованою Німеччиною.
БЛІЦ-ОБГОВОРЕННЯ:Прокоментуйте наведений документ. Висловіть своє ставлення до слів Ройола.
2) Війна в Кореї. З 1948 р. на Корейському півострові існували дві держави: Республіка Корея зі столицею в Сеулі та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) зі столицею у Пхеньяні. Згідно з домовленістю СРСР і США кордон проходив по 38-й паралелі. Збройний конфлікт між двома державами розпочався 25 червня 1950 р. нападом військ КНДР на Республіку Корея. Армія останньої виявилася небоєздатною і почала відступати. Майже вся територія Південної Кореї була зайнята військами КНДР.
3) Карибська криза. Ще одна серйозна загроза світові виникла 1962 р. під час Карибської кризи. Бізнесові кола у США в край негативно сприйняли прихід до влади у 1959 р. революційного уряду Ф. Кастро, який здійснив широку націоналізацію іноземної власності. Відносини між сусідніми країнами різко загострились. 2 січня 1961 р. США розірвали дипломатичні відносини з Кубою і розпочали проти неї економічну блокаду. Неподалік від Куби, у штаті Флорида, при підтримці американських спецслужб почали формуватись диверсійні групи кубинських емігрантів. У квітні 1961 р. ними був здійснений морський десант, який завершився невдачею.
4) Війни у В’єтнамі й Афганістані.
Війна у В’єтнамі. До Другої світової війни В’єтнам був колонією Франції. Під час війни його окупувала Японія. Після завершення війни Франція намагалась відновити свій контроль над країною і розпочала війну, що тривала 8 років. Війна між Францією та В’єтнамом закінчилася підписанням Женевських угод у липні 1954-го, проте мир на багатостраждальній в’єтнамській землі наступив ще не скоро. За умовами угод французькі війська відводилися на південь від 17-ї паралелі, а потім були евакуйовані з країни. Їх практично заступили американські війська. У жовтні 1955 р. державу Південний В’єтнам було перейменовано на Республіку В’єтнам. На чолі її став президент Нго Дінь Дьєм, який спирався на підтримку США. Отже, стався розкол В’єтнаму на дві держави - на півночі панував комуністичний режим Хо Ши Міна, на півдні - проамериканский режим Нго Дінь Дьєма.
Вторгнення радянських військ до Афганістану.
Формуємо предметні компетентності:
Хронологічну - Поставте події у хронологічнійпослідовності: державний переворот в Афганістані, який привів до влади НДПА на чолі з Н. Таракі; завершення переговорів у Парижі щодо припинення війни у Вьєтнамі; будівництво Берлінської стіни; виступ президента Г. Трумена з погрозою використання ядерної зброї під час війни у Кореї.
Просторову - Покажіть на карті, де відбувалися воєннідії під час корейської війни та американської агресії у В’єтнамі.
Інформаційну - Заповніть таблицю «Холодна війна» за схемою: причини (внутрішні, зовнішні) - періоди - події.
Логічну. 1.Назвіть причини танаслідки «берлінської кризи». 2. Проаналізуйте розвиток Карибської кризи, її причини та наслідки.
Аксіологічну - Якими міркуваннями, на ваш погляд, керувалися М. Хрущов та Дж. Кеннеді, йдучи на компроміс під час Карибської кризи?
Мовленнєву - Обговоріть питання, у якій сфері життя прояви «холодної війни» були найтяжчими для народів СРСР.
Дати і події:24 червня 1948 р. - 12 травня 1949 р.- блокада Західного Берліна25 червня 1950 р.- напад КНДР на Південну Корею28 жовтня 1962 р.- Карибська криза1955-1975 рр.- в'єтнамо-американська війна15 лютого 1989 р.- завершення виведення радянських військ з Афганістану.
Домашнє завдання:
1.$28. - Вивчити головні дати, події, поняття.
2. Працювати з атласом, контурною картою.
3. Виконати творчі завдання.
Сообщение отредактировал melnichuk0980 - Неділя, 10.05.2020, 13:48
ТЕМА: Тероризм, як загроза людству у ХХІ столітті.
Сформувати загальне поняття про тероризм та реальну загрозу даного явища для нашої країни.
Виховувати в учнів впевненість в ефективності заходів по охороні правопорядку та захисту населення від злочинних посягань; почуття любові до рідної Батьківщини, формувати гармонійно розвинену особистість продовжувати виховувати високі морально-психологічні якості (відповідальність, старанність, дисциплінованість); Розвивати у учнів інтерес дополітичних і суспільних новин логічне мислення, кращі морально психологічні якості, готовність до виконання обов’язків в умовах складної обстановки.
Запитання для бесіди:
1.Дайте класифікацію надзвичайних ситуацій.
2.Назвіть основні види стихійних лих.
3.Пригадайте, які надзвичайні ситуації можна віднести до групи: НС соціально-політичного характеру?
4.В чому, на Ваш погляд, небезпека сучасного тероризму? До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угруповань, тобто тероризм. В наш час явище тероризму досить поширене. Якщо донедавна звернення до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то зараз практично щоденні повідомлення про терористичні акти сприймаються як щось неминуче. Терор став органічною складовою сучасногжиття і набув глобального характеру.
Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики.
Тероризм – антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.Визначити тероризм можна якполітику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Розглядають біологічний, ядерний, інформаційний тероризм тощо. Найбільш поширеними у світі терористичними актами є: напади на державні або промисловіоб’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення мзаручників, що викликає серйозний громадський резонанс); захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація –звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу); насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або зметою пропаганди); викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в’язнів; форма самофінансування); політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів); вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей); розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою та бубонною чумою тощо.
Аж до 80-х років ареною активного терору залишалась Європа. На території Європи відомі організації – італійські «Червоні бригади», німецьке «Відділення Червоної Армії», баскська ЕТА, Ірландська республіканська армія (IPА), войовничі носії ультралівих поглядів, які за допомогою крові та терору намагаються вирішити «національне питання». Тероризму вистачало і в екс-СРСР, хоча офіційно його не існувало.
Протягом декількох останніх років ісламські фундаменталісти вже продемонстрували рішучість боротися будь-якими, в тому числі кривавими методами проти своїх супротивників в різних регіонах земної кулі. На Близькому Сході – це представники палестинських угруповань «Хамас», націоналістичні та ісламські рухи, в тому числі проарафатівські організації (наприклад, бойовики правого крила ФАТХа «Танзім»). В Афганістані – це представники організації Усами Бен Ладена «Аль-Каїда».
США залишаються головною ціллю для терористичних акцій фундаменталістів. В лютому 1993 року вони підірвали бомбу у Всесвітньому торговому центрі в Нью-Йорку (6 чоловік загинуло, тисячі отримали поранення). Створили на Філіппінах законспіровану мережу фанатиків для здійснення диверсій проти американських цивільних літаків. Вибухи в посольстві США в Кенії та Танзанії забрали життя 224 людей. Чотири вибухи, які прозвучали 11вересня 2001 року в Нью-Йорку, Вашингтоні та біля Пітсбурга, без перебільшення, вразили світ. Терористам з організації Усами Бен Ладена «Аль-Каїда» вдалося захопити декілька цивільних літаків, за штурвалами яких терористи-смертники таранили вежі Всесвітнього торгового центру та будівлю Пентагону. Внаслідок вибуху та пожежі завалилися Північна та Південна вежі торгового центру, загинуло декілька тисяч чоловік.У виникненні надзвичайних ситуацій особливе місце займає тероризм. Ця проблема набула загрози наприкінці XX століття, а 11 вересня 2001 р. терористичні акти у США та ряд терактів у серпні і вересні 2004 р. у Росії шокували весь світ жорстокістю і масовою загибеллю людей. Тероризм став катастрофічною загрозою для населення. Свідченням цього є загроза і прояви тероризму із застосуванням засобів масового ураження, що можуть призвести людство до катастрофи. Є загроза тероризму в сільському господарстві з використанням біологічних засобів ураження продуктів харчування, сільськогосподарських рослин і тварин.
Небезпечним є "електромагнітний тероризм" як складова "інформаційного тероризму". Це можливість використання електротехнічних пристроїв для створення електромагнітного випромінювання і полів високої напруги для впливу на конкретні системи і технічні засоби з метою виведення з ладу або дезорганізації їх роботи. Це особливо небезпечно для державної інфраструктури, оскільки державні системи зв’язку і управління технічно недостатньо захищені від впливу електромагнітних випромінювань. В Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу.
Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині. Це – «кримінальній тероризм» всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.
“Терористичний акт – застосування зброї, здійснення вибуху, підпалу чи інших дій, які створили небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів (далі за текстом ст. 258 Кримінального кодексу України) караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.
Якщо будуть знайдені методи боротьби з тероризмом, світ стане спокійнішим і безпечнішим. А поки він існує, необхідно знати, як треба поводитись, опинившись у становищі заручника.
Найважливіше для заручника – залишитися живим. Тому не можна провокувати терористів на насильницькі дії. Будучи заручником, потрібно тихо сидіти і не привертати до себе уваги, тобто не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик). В присутності терористів не розмовляти. В крайньому випадку розмовляти тихо. Позбавитись усього, що виділяє заручника з-поміж усіх потерпілих. Особливо це стосується жінок – зняти косметику, прикраси, зокрема, сережки. При стрільбі, що відкрита терористами, негайно лягайте на підлогу.
Перевірка глибини засвоєння знань та степеню їх узагальнення:
Які фактори ураження нормального ядерного боєприпасу?
Перелічіть зони руйнувань при ядерному вибуху.
Що називається осередком ядерного ураження?
Які види ядерних боєприпасів і типи вибухів?
Які ступені та ознаки гострої променевої хвороби?
Що таке хімічна зброя?
Дайте класифікацію надзвичайних ситуацій.
Яка класифікація бойових токсичних речовин за фізіологічною дією на організм?
Назвіть приклади хвороб, що викликані біологічною зброєю.
Що таке осередок біологічного ураження?
Які основні шляхи застосування біологічної зброї Вам відомі?
Які характерні ушкодження виникають при використанні звичайних засобів ураження?
Як класифікують сучасні звичайні засоби ураження?
Які правила поведінки з вибухонебезпечними предметами? Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і зберегти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які століттями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.
Домашнє завдання: Опрацювати конспект, $30. Виконати завдання на с. 222.
Сообщение отредактировал melnichuk0980 - Неділя, 10.05.2020, 14:32
