Після цього уроку учні зможуть: називати верховних богів римської міфології;· називати основні пам’ятки римської міфології;· співвідносити богів Давнього Риму та Греції;· класифікувати міфи за їх змістом;· знаходити витоки сучасного світосприйняття європейців.
План уроку
Основні пам’ятки міфології Давнього Риму.
1. Релігія римлян.
2. Відповідність римських і грецьких богів.
3. Релігійні обряди.
Технологія «Мозковий штурм»
Дуже часто ми називаємо античних богів невіддаючи собі уявлення про їх відношення до конкретного народу, або не знаємо чиї це боги. Більше всього таке трапляється з богами Давньої Греції та Риму.
Як ви вважаєте чому так буває?
Бесіда підводе до проблемного питання
Проблемне питання: - Чи можна вважати античну міфологію засновницею сучасного світосприйняття європейців.
Завдання 1 групи.
1) Основні пам’ятки римської міфології.
Завдання 2 групи.
2) Релігія римлян.
3) Відповідність римських і грецьких богів.
Завдання 4 групи
4) Релігійні обряди. Чому в давньому Римі легко приймали богів інших народів?
Прийом «Опиши бога».
Відповідність римських і грецьких богів.
Прийом «Міфологічне лото».
Кожна група по черзі повинна сказати свою думку на питання-
Чи можна вважати античну міфологію засновницею сучасного світосприйняття європейців.
Тема:Виникнення та поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.
познайомити учнів з історією виникнення християнства; розглянути діяльність перших християнських громад; розвивативміння аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власну думку, толерантно ставитися до представників інших релігій.
1. Як ви розумієте вислів «Хліба та видовищ!»? Чому таке явище виникло в Давньому Римі?
2.Назвіть «солдатських» та «сенатських» імператорів. Чому їх так називали?
3.Назвіть реформи Діоклетіана та Константина. Поясніть їх значення для Римської імперії.
Виникнення християнства.
У Римській державі часів республіки й найбідніший громадянин міг узяти участь у виборах чи звернутися до трибуна. За імперії державою керував імператор, а люди втратили можливість впливати на політичні події. Це породжувало зневіру та розчарування, сприяло поширенню різних пророцтв, астрологічних передбачень. На Близькому Сході чимало прихильників мали релігійні вчення про кінець світу, прихід спасителя. Особливо яскраво це виявилося в іудаїзмі.
У 63 р. до н. е. Рим підкорив Палестину.
У 37 р. до н. е. її правителем став Ірод Великий. За панування римлян істотно зміцнилося економічне становище іудейських священиків і, відповідно, посилився їхній вплив. Єрусалимський храм знову став центром релігійного життя. В цей же час формується нова релігія – християнство.
Перші зібрання християн відбувалися у катакомбах, оскільки збори не можна було проводити на виду у язичників. Громади були багатонаціональними й бідними, існували за рахунок внесків учасників. Одне одного християни називали "братами" та "сестрами".
Християни влаштовували спільні трапези і моління, здійснювали обряди водохрещення та причащання хлібом і вином. З II ст. з'являются пресвітери, або виборні старости; для нагляду за діяльністю кількох громад з'явилися наглядачі - єпископи. У II - III ст. християни жорстко переслідувалися, оскільки не визнавали загальноприйняті цінності, божественне походження імператорів.З часом кількість християн постійно зростала. Навіть мати Константина І (306-307 рр.) Єлена прийняла християнство. Тоді цей імператор прийняв рішення і вирішив зробити християн своїми союзниками, адже попри все інше, вони проповідували покірність владі.
У 313 р.він видав так званий Міланський едикт (указ), який суттєво змінив становище християн.
У 325 р. вм. Нікея зібралися 318 християнських віруючих єпископи й богослови (тлумачі Священного Писання) усієї імперії. На Нікейському соборі вони затвердили єдині правила та обряди богослужіння. Біблія (Старий Завіт) була визнана священною книгою нарівні з Євангеліями – Новим Завітом.
Згідно із рішення Першого вселенського собору, запроваджувалася семиденна неділя, останній день якої Константин оголосив «днем воскресіння Христа» - вихідним і святковим днем. Перед смертю Константин І охрестився і став першим імператором-християнином.
За імператора Феодосія (379-395 pp.) запровадили обов’язкове християнське віросповідання для всіх римських громадян. Так християнство стало єдиною державною релігією Римської імперії. Язичницькі храми почали руйнувати, статуї римських богів нищити.
У V ст. на Заході влада в церкві закріпилася за єпископом Рима - Папою Римським, на Сході очільником церкви став єпископ Константинополя - константинопольський патріарх.
Бесіда1. Коли й чому імператорська влада перетворила християнство на державну релігію?
2.Хто такі язичники? Яким богам вони поклонялися?
3.Назвіть дату, до якої язичництво і християнство мирно співіснували?
«Коло ідей» Учні пояснюють причини перетворення християнства в державну релігію та аргументують свою думку.
Основні поняття та терміни: віче, ярлик, баскак,боярська дума, Судебник, «ходіння», зодчі.
Основні дати та події: 1240 р.–Невська битва; 1223 р. – битва на р. Калка; 1359-1389 рр. – роки правління Дмитра Донського; 1380 р. —Куликовська битва; 1480 р. — «стояння» на річці Угрі,повалення ярма; 1462-1505 рр. – правління Івана ІІІ; 1497 р. — видання Судебника.
Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі існування Новгородської боярської республіки, правління Дмитра Донського та Івана ІІІ, дату Куликовської битви; показувати на карті території Новгородської боярської республіки та Московської держави у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів та місця головних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах нові терміни та поняття; описувати пам’ятки культури Московської держави; оцінювати внесок культури країн Північно-Східної Русі у світову культуру.
Бесіда за запитаннями:
1) Яку роль в історії польської держави відіграв король КазимирIII Великий?
2) Що підштовхнуло Польщу й Литву до союзу?
3) Чи означала унія об’єднання двохкраїн?
4) Яке значення мала Грюнвальдська битва?
5) Чому поразку в битві з імператором Оттоном І не можна вважати негативним фактом угорської історії? 6) Охарактеризуйте склад учасників гуситського руху.
7) Які зміни принесли гуситські війни Чехії?
Вправа«Конкурс знавців».
Співставте історичні особистості з державами, пов’язаними зними.
Питання уроку:Чому Новгород називали боярською республікою?Які з досягнень культури Північно-Східної Русі найбільше вражають?
1.Великий Новгород
Робота з картою підручника на ст. 126. Як географічне положення міста впливало на його розвиток?Самостійна робота з таблицею.
Робота над репродукцією картини Аполінарія Васнєцова «Новгородський торг» на ст. 184.
Бояри – панівна верства населення Новгорода («золоті пояси») Новгород – це республіка, бо вища влада належала загальноміському віче - це зборивсього вільного чоловічого населення. Віче мало право оголошувати війну й укладати мир, затверджувати закони, запрошувати та усувати князів. На ньому обирали посадника - голову новгородського уряду, тисяцького - командира міського ополчення та єпископа (пізніше - архієпископа). Новгородці самі запрошували князя, однак чітко обмежували його повноваження. Князь не мав права володіти в Новгородській державі землею і розпоряджатися міською скарбницею. Практично він не правив Новгородом, а служив йому: був найманим воєначальником і вирішував деякі судові справи. Якщо ж князь не виконував установлених правил чи невдало командував військом, новгородці, не вагаючись, виганяли його з міста.
У 1240 р. у битві біля річки Нева новгородський князь Олександр Ярославович переміг шведів, що намагались заволодіти землями Новогорода.
У 1242 р. у битві на Чудському озері Олександра Невського перемогли німецьких рицарів-хрестоносців.
Завдання: Порівняйте управління Новгородом з міським управлінням у країнах Західної Європи, зокрема Італії. Де, на вашу думку, представництво народу було більш вагомим?
2.Монгольська навала на РусьГра«Tabula rasa».
Опрацювавши текст підручника (С.185-186), виконайте завдання.
1) Хто і коли об’єднав монголів в єдиний народ?
2) Назвіть території, завойовані монголами
3) Коли і де вперше зійшлись русичі з монголами?
4)У чому полягали переваги монгольського війська порівняно з військом русичів?
5) Хто очолив похід монголів на Русь?
6) Як називалась столиця Золотої Орди?
7) Охарактеризуйте систему панування монголів на завойованих територіях
3.Чому у ХІV ст. центр економічного і політичного життя перемістився до Москви?
Зміцнення Москви за Дмитрія Донського.
Насередину XIV ст. московські князі мали достатньо сил і авторитету, щоб очолити загальноруський виступ проти Орди. Це вдалося зробити великому князю Дмитрію Івановичу (1359-1389). Саме в цей час унаслідок міжусобиць Орда почала розпадатися. Владу захопив темник (вищий воєначальник) Мамай, який правив від імені слабких і безвольних ханів. Скориставшись моментом, Дмитрій вирішив перейти до відкритої боротьби з Ордою.У ніч проти 8 вересня 1380 р. московське військо переправилося через Дон, спалило за собою мости і розмістилося на Куликовому полі.
Перемога московитів була повною, але коштувала неймовірних утрат обом сторонам. За заслуги талановитого полководця і просто відважного воїна Дмитрій отримав прізьвисько Донськой.
Робота з документом та ілюстрацією на ст.187 підручника. «Сказання про Мамаєве побоїще».
Піднесення Москви за Івана ІІІ.
Робота в групах. Опрацювавши текст підручника, групи мають підготувати повідомлення.[img]file:///C:/Users/Tesla/AppData/Local/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image001.gif[/img]
1 група. Зовнішня політика Івана ІІІ[img]file:///C:/Users/Tesla/AppData/Local/Temp/msohtmlclip1/01/clip_image001.gif[/img]
2 група. Внутрішня політика Івана ІІІ.
Культура держав Північно-Східної Русі вХІ-ХVст.
Робота з підручником на ст. 188-189.Завдання: скласти логічний ланцюжок слів і словосполучень, що стосуються рис культури Північно-Східної Русі в ХІ-ХV ст.
Бесіда за запитаннями:
1) Чому місто називали «Пан Великий Новгород»? Про що свідчить існування тутособливої форми правління?
2) Які наслідки мала для Північно-Західної Русі роздробленість? Чим можна пояснити успіхи монгольського завоювання?
3)Чому князь Дмитрій наважився відкрито виступити проти Орди?
4)Яке значення мала перемога на Куликовому полі?
5) Яким чином сприяв Іван III об’єднанню країни?
6) Що означає політика «збирання руських земель»?
Робота з контурною картою. На контурній карті розмалюйте різними фарбами територію Московського князівства в різні періоди утворення Московської держави. Позначте шлях Мамая та місце Куликовської битви.
Метод «Мікрофон».
«Сьогодні на уроці я навчився / лася...».
Домашнє завдання. Опрацювати параграф 26 підручника і виконати завдання в кінці параграфа.
Закінчити виконання завдань на контурній карті.
Підготувати повідомлення на тему «Кирило та Мефодій», «Кирилиця і глаголиця».
Сообщение отредактировал melnichuk0980 - Понеділок, 11.05.2020, 15:58
Тема: Кревська унія 1385р. та українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.
Показувати на карті території українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського; Визначати причини, умови та наслідки Кревської унії;Визначати причини опору руських князів політиці централізації та його наслідки; Висловлювати власне ставлення до діяльності князів литовських династій, причетних до історії українських земель;
Проблемне запитання: Наприкінці XIVст. Литва отримала від ослабленої Польщі пропозицію: шляхом династичного шлюбу польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла об’єднати сили двох держав. У 1385р. було укладено Кревську унію, метою якої була інкорпорація (входження) ВКЛ до складу Польської держави.
Як ви вважаєте, Кревська унія була позитивним чи негативним явищем в історії України?
План:
1. Причини, умови та наслідки укладення Кревської унії. 2. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. 3. Приєднання українських територій Угорським королівством, Молдавським та Московським князівствами.
Причини, умови та наслідки укладення Кревської унії.
Робота з терміном:
Унія – союз, об’єднання двох держав.
Робота з таблицею: заповнити таблицю « Кревська унія 1385 року»
Запитання: Як ви вважаєте, польсько-литовська унія сприяла поліпшенню міжнародного становища обох держав? Чому?
Робота з терміном:
Полонізація – політика Польщі, яка була спрямована на поширення польських звичаїв, мови та католицької віри на інші землі.
Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.
Робота з картою: Як змінилися кордони українських земель після Кревської унії?
Метод « Прес»
Приєднання українських територій Угорським королівством, Молдавським та Московським князівствами.
Робота з текстом підручника –с.166 - 167
Завдання: На основі тексту й ілюстрацій розкажіть продіяльність Федора Коріатовича. Дайте власну оцінку його діяльності.
Робота з термінами:
Шляхта – привілейований соціальний стан у ВКЛ, Польському королівстві та інших державах; середні та дрібні землевласники.
Магнати – феодали, великі землевласники Королівства Польського та ВКЛ, які мали значний вплив на політичне життя країни; велика шляхта.
Назвіть держави, у складі яких опинились українські землі у XIV – XVст.?
Як це вплинуло на становище українських земель?
Гра: « Я – редактор журналу « Знання» .
ЖУРНАЛ " ЗНАННЯ" .
Домашнє завдання: Опрацювати §23(п. 2 – 3);
Підготувати невеликий твір на тему: «Діяльність литовських князів з династії Гедиміновичів на українських землях».
Сообщение отредактировал melnichuk0980 - Понеділок, 11.05.2020, 16:54
Тема: Південна Україна. Ліквідація Запорізької Січі.
скласти уявлення про розвиток Січі і Півдня України у другій половині XVIII ст.; пояснювати причини ліквідації царською владою Запорозької Січі; визначати місце Запорозької Січі в історії України; розвивати в учнів уміння аналізувати історичний факт, працюватиз картою та документами,визначати місце особистості в історичному процесі; виховувати в учнів національно- патріотичні почуття.
Вправа «Позитив»
Наша мандрівка у добу козаччини триває. Кожного уроку ми знайомимося із новими відомими діячами даного періоду, відкриваємо все нові сторінки боротьби українського народу за свою державу. На скільки вдалою була ця боротьба у часи гетьманування І. Мазепи ми довідалися на попередньому уроці і результати своєї роботи ви продемонструєте зараз, відтворюючи домашнє завдання у різних формах, після чого усім класом розпочнемо нове дослідження.
Творчі запитання:
1) Якими були наслідки поділів Польщі для України?
2) Чому українські землі опинилися розділеними між сусідніми державами?
3) З’ясуйте особливості опришківського руху.
4) Якими були наслідки поділів Польщі для українських земель?
Гра «Реставратор».
Вправа «Вгадай героя»
Перед собою ви бачите експозицію «Українські гетьмани». Вам належить дібрати табличку з підписом до кожного портрета.
Підписи: 1. П. Орлик. Автор першої української Конституції. 2. І . Мазепа. Борець за українську державність. 3. Б. Хмельницький. Очолив Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. 4. П. Конашевич-Сагайдачний. Здійснював морські походи проти турок-татар. 5. Д. Вишневецький. Засновник першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.
Отже, ми переходимо до вивчення нової теми, а саме : « Південна Україна. Ліквідація Запорізької Січі»
План:
1. Освоєння нових земель.
2. Останній гетьман України. Ліквідація Гетьманщини.
3. Зруйнування Січі. Кошовий отаман П. Калнишевський.
Коментоване читання відповідного пункту параграфа
3. Останній гетьман України. Ліквідація Гетьманщини. Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилась у міцних лещатах царської влади. По смерті І. Скоропадського цар Петро І не дозволив обирати гетьмана. Україною управляла спеціальна установа, яка складалася із шести Російських офіцерів Малоросійська колегія Словникова робота
Малоросійська колегія— спеціальна установа, яка керувала життям на Україні й підкорювалась російському царю.
Малоросія - так називали росіяни ту частину України, яка перебувала під владою московського царя. Важке життя, зубожіння козацтва та селянства спонукали звертатися до царя з клопотаннями про відновлення гетьманства. Серед тих, хто готував клопотання був наказний гетьман П. Полуботок.СловниковароботаНаказний гетьман— особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана. В 1722-1724 році наказним (тимчасовим) гетьманом Лівобережної України був Павло Полуботок.
Самостійна робота з підручником. (Учні самостійно працюють з підручником, розповідають про ув’язнення Полуботка).
Робота з історичним джерелом.(Учні самостійно працюють з документом)
гетьманК. Розумовський.
Зруйнування Січі. Кошовий отаман П. Калнишевський.
Бесіда за запитаннями:
1) Яку назву мала остання Запорозька Січ?
2) Скільки років вона проіснувала?
3) Яка російська імператриця віддала наказ зруйнувати Запорізьку Січ?
4) Хто був останнім кошовим отаманом Січі? Чим він уславився?
5) У якому році було ліквідовано Запорозьку Січ?
6) Як було ліквідовано Запорозьку Січ? Які були причини цього?
7) Хто був останім гетьманом України?
8) Куди подалися Запорозькі козаки після зруйнування Запорізької Січі.
Домашнє завдання: Опрацювати зміст §38.
На основі вміщених матеріалів скласти коротку розповідь про останнього кошового Запорозької Січі - П. Калнишевського .
Охочим: виконати малюнок, скласти кросворд до вивченої теми.
Сообщение отредактировал melnichuk0980 - Понеділок, 11.05.2020, 17:41
